Релігійне і народне Великдень - найважливіше свято християнської церкви. Але найвідоміші пасхальні символи та звичаї тільки частково мають релігійне походження. Наприклад, у Німеччині великодні яйця, заєць і ягня впродовж століть стали "народними символами" Пасхи, хоч насправді вони тісно пов'язані з язичницькими звичаями. А про те, що Великдень - це свято Христового Воскресіння, нині знають далеко не всі німці.
Номер слайду 2
Зелений четвер Чистий четвер у Німеччині називають Зеленим. У цей день католики згадують останню вечерю Христа з його учнями. Він їв хліб і пив із усіма з однієї чаші. Цей ритуал - одна з найважливіших згадок під час християнських богослужінь. Таємна вечеря увічнена в численних мистецьких витворах та оспівана в церковних піснях.
Номер слайду 3
Страсна п'ятниця Цей день нагадує про смерть Христа. У багатьох громадах відбуваються процесії, що символізують тернистий шлях Ісуса. У Страсну п'ятницю католики продовжують дотримуватися суворого посту, який триває три дні до великодньої ночі. Релігійна традиція не їсти м'яса по п'ятницях походить від звичаю поститися перед Великоднем
Номер слайду 4
Сховані крашанки Незалежно від вашого віросповідання, яка ж Пасха без яскраво помальованих яєць? У Німеччині батьки традиційно ховають їх у Великодню неділю, а діти шукають. Яйце в християнській традиції - символ воскресіння. Поїдання яєць та м'яса під час Великого посту було заборонене церквою ще з часів Середньовіччя. Щоб яйця не псувалися швидко, їх варять, потім прикрашають і також дарують.
Номер слайду 5
Заєць частує У Німеччині великодні яйця приносить… заєць. Зовсім нелогічно з точки зору біології, але має символічний зміст. Заєць ще раз нагадує про весну і віддавна втілює плодючість. У минулі століття вважалося, що великодні "дари" приносять півні та лелеки. Нині ж яскраві яйця католикам несе тільки заєць. До того ж шоколадний.
Номер слайду 6
Гра з яйцями Це улюблена сімейна гра під час святкового сніданку. Двоє б'ються крашанками, виграє той, чия не трісне. Найбільше так гратися полюбляють у Баварії та в регіонах вздовж Рейну. Звичай не має релігійного підтексту.
Номер слайду 7
Еволюція ягняти Ягня запозичене з традицій єврейської Пасхи: тварин колись різали до свята. Звичай нагадує про вигнання ізраїльтян із Єгипту. Ягнячою кров'ю вигнанці позначали двері своїх осель, щоб Божий ангел смерті їх не чіпав. У християнстві кров ягняти - символ безневинно замученого Христа. Сьогодні символ перетворився на солодкі пироги в формі ягнят, які випікають до Великодня.
Номер слайду 8
Свічки Першопочатково великодні свічки освітлювали службу Божу в пасхальну ніч. Це несе вірянам просвітлення і символізує через повернення Христа до життя та його перемогу над смертю. Від великоднього вогню запалюють усі інші свічки - так просвітлення символічно передається далі
Номер слайду 9
Великодній вогонь Великодній вогонь запалювали ще германські племена. Сильне полум'я проганяло зиму з її злиднями, злих духів та демонів. Окрім того, вогонь мав приносити щастя. Сьогодні багаття розпалюють родинами та сільськими громадами, щоби спільно святкувати Великдень.
Номер слайду 10
Пасхальний тріск і галас У Великодню неділю церковні дзвони голосно сповіщають радісну звістку про Христове Воскресіння. У католицьких церквах дзвони мовчать, починаючи від Зеленого четверга. Після цього стукати можна тільки по дереву. Тому в католицьких регіонах вулицями часто ходять діти з дерев'яними брязкальцями й калатальцями. Їхній тріск нагадує вірянам, що час молитися і йти до церкви.
Номер слайду 11
Вода як символ життя Деякі звичаї, як-то приносити додому воду, нині майже вимерли. Раніше молоді дівчата в ніч проти Великодньої неділі набирали воду з річок. Це було символом життя. Люди вірили, що така вода подарує молодість, красу та плодючість, якщо дівчина мовчатиме дорогою до річки й додому. Цей звичай зберігся донині серед лужицьких сербів, котрі мешкають у східній Німеччині.
Номер слайду 12
Великодня прогулянка Моціон, щоб освіжитися після святкового сніданку, - не лише побутовий звичай, а й традиція. Вдягніться святково і думайте під час великодньої прогулянки про довгоочікуваний прихід весни та природу, яка вже прокидається. Колись цей звичай увічнив в одному зі своїх віршів Ґете. Сьогодні на традиційну прогулянку запрошують перш за все церковні товариства та паломницькі об'єднання.